цвірчання

цвірча́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цвірчання — ЦВІРЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. цвірча́ти і звуки, утворювані цією дією. Було за північ .. Десь із нірки виліз цвіркун і одноманітним цвірчанням порушував тишу (С. Словник української мови у 20 томах
  2. цвірчання — -я, с. Дія за знач. цвірчати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. цвірчання — ЦВІРЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. цвірча́ти і звуки, утворювані цією дією. Було за північ.. Десь із нірки виліз цвіркун і одноманітним цвірчанням порушував тишу (Чорн. Словник української мови в 11 томах