цвітистий
ЦВІТИ́СТИЙ, а, е, рідко.
Барвистий.
Кочубей поправив свій золототканий цвітистий пояс, що постійно підсувався йому вгору, ніби хотів сховатися під пахи, і погладив вус (Б. Лепкий);
* Образно. Хтось ізняв пишний ковер [килим] цвітистий, що лежав на полонинах, і поклав витерту ковдру руду жебрачу, з дірками й плямами (Г. Хоткевич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me