цвітистий

ЦВІТИ́СТИЙ, а, е, рідко.

Барвистий.

Кочубей поправив свій золототканий цвітистий пояс, що постійно підсувався йому вгору, ніби хотів сховатися під пахи, і погладив вус (Б. Лепкий);

* Образно. Хтось ізняв пишний ковер [килим] цвітистий, що лежав на полонинах, і поклав витерту ковдру руду жебрачу, з дірками й плямами (Г. Хоткевич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цвітистий — -а, -е. З розкішними квітами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. цвітистий — Цвіти́стий, -а, -е Съ роскошными цвѣтами. Цвітисте зілля. Словник української мови Грінченка