цвітник
ЦВІТНИ́К, а́, ч., діал.
Квітник.
Справді там було гарно: стежечки, що звивалися змією поміж кругами цвітників, були свіжо усипані сіяним піском (Панас Мирний);
Хазяїн бачив, як Брус [собака] вистрибнув із сіней, але подумав, що мабуть кури почали гребтися в цвітнику (П. Панч).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цвітник — цвітни́к іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
- цвітник — Квітник, квітниччя Словник чужослів Павло Штепа
- цвітник — -а, ч., діал. Квітник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цвітник — ЦВІТНИ́К, а́, ч., діал. Квітник. Справді там було гарно: стежечки, що звивалися змією поміж кругами цвітників, були свіжо усипані сіяним піском (Мирний, III, 1954, 261); Хазяїн бачив, як Брус [собака] вистрибнув із сіней, але подумав... Словник української мови в 11 томах