цела
ЦЕ́ЛА, и, ж.
Внутрішнє приміщення античного храму, де розміщували зображення божества.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цела — (лат. — кімната із статуєю) Основне приміщення давньоримського храму, зал із скульптурним зображенням божества (порівн. наос1). Інколи в одному храмі знаходилося кілька Ц., присвячених різним богам. Архітектура і монументальне мистецтво