цементний

ЦЕМЕ́НТНИЙ, а, е.

1. Прикм. до цеме́нт;

// Який виробляє цемент.

За цементними заводами поля, поля, поля, моя кохана зроду донецькая земля (В. Сосюра).

2. Зробл. з цементу, який складається з цементу; має в своєму складі цемент.

Я ледь пізнаю в цій людині Омелька, якого зустрічав колись в Кічкасі і потім майже щодня бачив в цементних блоках дніпровської греблі, коли вона ще будувалася (С. Голованівський);

Цементний камінь, занурений у воду, з часом стає ще міцнішим (з наук.-попул. літ.);

Цементні розчини і бетони під час своєї служби в спорудах зазнають дії різних факторів, які спричиняють їх корозію (з наук. літ.);

// Покритий цементом.

І юні в'язні широко відкритими очима дивилися один на одного, на сірі стіни й слизьку цементну підлогу (С. Чорнобривець).