цементит
ЦЕМЕНТИ́Т, у, ч., спец.
Хімічна сполука заліза з вуглецем; карбід заліза.
Чим більше вуглецю в чавуні знаходиться у вигляді графіту і чим менше у вигляді цементиту, тим м'якшим буде чавун (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цементит — цементи́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- цементит — -у, ч., спец. Хімічна сполука феруму з карбоном; карбід феруму. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цементит — цементи́т (від цемент) хімічна сполука заліза з вуглецем (карбід заліза), структурна складова частина сталей і чавунів, що надає їм твердості й крихкості. Словник іншомовних слів Мельничука
- цементит — ЦЕМЕНТИ́Т, у, ч., спец. Хімічна сполука заліза з вуглецем; карбід заліза. Чим більше вуглецю в чавуні знаходиться у вигляді графіту і чим менше у вигляді цементиту, тим м’якшим буде чавун (Токарна справа.., 1957, 51). Словник української мови в 11 томах