1. Орфографічний словник української мови

цементит

цементи́т

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цементит — ЦЕМЕНТИ́Т, у, ч., спец. Хімічна сполука заліза з вуглецем; карбід заліза. Чим більше вуглецю в чавуні знаходиться у вигляді графіту і чим менше у вигляді цементиту, тим м'якшим буде чавун (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. цементит — -у, ч., спец. Хімічна сполука феруму з карбоном; карбід феруму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. цементит — цементи́т (від цемент) хімічна сполука заліза з вуглецем (карбід заліза), структурна складова частина сталей і чавунів, що надає їм твердості й крихкості. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. цементит — ЦЕМЕНТИ́Т, у, ч., спец. Хімічна сполука заліза з вуглецем; карбід заліза. Чим більше вуглецю в чавуні знаходиться у вигляді графіту і чим менше у вигляді цементиту, тим м’якшим буде чавун (Токарна справа.., 1957, 51). Словник української мови в 11 томах