цементит
цементи́т
-у, ч., спец.
Хімічна сполука феруму з карбоном; карбід феруму.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цементит — цементи́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- цементит — ЦЕМЕНТИ́Т, у, ч., спец. Хімічна сполука заліза з вуглецем; карбід заліза. Чим більше вуглецю в чавуні знаходиться у вигляді графіту і чим менше у вигляді цементиту, тим м'якшим буде чавун (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- цементит — цементи́т (від цемент) хімічна сполука заліза з вуглецем (карбід заліза), структурна складова частина сталей і чавунів, що надає їм твердості й крихкості. Словник іншомовних слів Мельничука
- цементит — ЦЕМЕНТИ́Т, у, ч., спец. Хімічна сполука заліза з вуглецем; карбід заліза. Чим більше вуглецю в чавуні знаходиться у вигляді графіту і чим менше у вигляді цементиту, тим м’якшим буде чавун (Токарна справа.., 1957, 51). Словник української мови в 11 томах