цензовик
ЦЕНЗОВИ́К, а, ч.
Людина, яка стежила за дотриманням цензових умов.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цензовик — цензови́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови