центр

ЦЕНТР, ч.

1. род. а, мат., фіз. Точка перетину уявних осей, ліній у фігурі, точка зосередження якихось відношень у тілі.

Сферична поверхня є геометричне місце точок, однаково віддалених від однієї і тієї ж точки, що називається центром кулі (з навч. літ.);

Відомі землетруси, центри яких розміщені на глибинах близько 900 кілометрів від поверхні Землі (з наук.-попул. літ.);

Процес рекристалізації відбувається за тими самими законами, які відомі для процесу кристалізації з розплавленого стану, тобто він визначається двома величинами: швидкістю утворення центрів рекристалізації та швидкістю росту цих центрів (з наук. літ.).

2. род. у. Середина, середня частина чого-небудь.

– Я пропоную припинити дебати. А послухаємо краще, що ось Федір Іванович нам розповість про Київ. – Та скажу дещо, – мовив Бондаренко і ступив від порога в центр кімнати (А. Головко);

Антін покидає бульвар і виходить на міську площу, де в самому центрі – калюжа (М. Коцюбинський);

Улиця., На колодках – парубки, дівчата .. В центрі – кобзар на кобзу грає (С. Васильченко);

Дебюти, в яких в інтересах швидкого розвитку або оволодіння центром одна із сторін іде на матеріальну жертву, називають гамбітами (з навч. літ.);

// Частина якої-небудь країни, області і т. ін. (перев. розташована в середині її), промислове і культурно найрозвиненіша.

Року 1892 я почав службу в Одеській філоксерній комісії і до 1895 р., коли я перейшов на таку ж посаду у Крим, проживав у Бессарабії, спочатку в центрі, коло Кишенева [Кишинева] і Оргєєва, а потому по південних повітах по Пруту та по Дунаю (М. Коцюбинський);

Успішно змагались трудящі двох великих промислових центрів – Уралу і Кузбасу (з наук. літ.);

// Частина населеного пункту (перев. розташована в середині його), де містяться основні установи.

В центрі села тече річка з дивною, мабуть татарською, назвою – Ташань (Григорій Тютюнник);

В місті першими пробуджуються околиці. Центр ще потягується, хлипає широкими стулками дверей і вже потім збиває з себе ковдру (Ю. Мушкетик).

3. род. у. Місце зосередження якої-небудь діяльності, керівництва чимсь; осередок.

Самої батареї вже тут не було. Самієв перекинув її на поміч сусідові далеко на лівий фланг, куди зараз перенісся центр бою (О. Гончар);

Центром, навколо якого почалось об'єднання руських князівств, стало велике князівство Владимирське (з навч. літ.);

// Сфера найвищого напруження сил чи зосередження певної енергії.

Робота зв'язкового досить нудна – чекати, поки тебе кудись пошлють. Але воднораз вона і цікава, бо перший довідуєшся про всі новини і перебуваєш, так би мовити, в центрі подій (І. Багмут).

4. род. у, перен. Те, що є найголовнішим, найважливішим, основним.

Одним із специфічних елементів композиції пісні є заспів. Заспів надає в гранично сконденсованій формі загального емоційного настрою не лише початковій строфі, де найчастіше буває головний композиційний центр пісні, а і всьому творові (з наук. літ.);

// Те, навколо чого, або той, навколо якого групується, якому підпорядковується все інше.

Нудно, важко, навіть просто неможливо жити без любові до чогось або до когось, – жити, не віддаючи чи не всього себе цій любові... Чи не вона – той центр, що довкола нього кружляє життя людини? (Ю. Шовкопляс);

Центром і, власне, головою дому була мати – Варвара Дормидонтівна, владна, навіть дещо деспотична дама (В. Козаченко).

5. род. у. Місто, населений пункт, який має адміністративне, промислове, культурне і т. ін. значення для якоїсь місцевості, країни.

Наближався фронт. Темними ночами уже видно було, як переблискували на заході зірниці, а Олена Павлівна ніяких розпоряджень не одержувала. Вона поїхала в районний центр (П. Панч);

На великий промисловий, науковий і культурний центр перетворилось місто Київ (з газ.).

6. род. у. Найвищий орган керівництва якою-небудь діяльністю.

Радистка дала центрові звістку про себе (Ю. Яновський);

Виявилося, що ця рудня ні центрові, ні районові не відома. Відрядили експедицію (О. Донченко);

// У складі назв деяких установ або відділів, які відають чим-небудь.

Сигнали третього штучного супутника Землі приймалися великою кількістю станцій і автоматично оброблялися єдиним обчислювальним центром (з наук. літ.);

Він стояв на розі й захоплено дивився на височенну щоглу телевізійного центру, на самому версі [верху] якої ще працювали робітники (Л. Смілянський);

Обчислювальний центр.

7. род. у, фізл. Група нервових клітин, які регулюють ту або іншу функцію організму.

У лівій півкулі [мозку] .. лежать центри мови, властиві тільки людині (з навч. літ.);

Парова баня зміцнює нервову систему, зокрема активізує центри, що регулюють теплові процеси в організмі (з газ.).

8. род. у. У парламентах – назва проміжних (між правими й лівими) партій, угруповань, фракцій.

9. род. а, техн. Пристрій для обробки певного виду виробів на токарному верстаті.

Найпростішим способом закріплення деталей при токарній обробці є закріплення в центрах.., з яких передній обертається разом з деталлю, а задній залишається нерухомим (з навч. літ.).

(1) Євангелі́чні це́нтри – загальна назва ряду протестантських церков, перев. лютеранських;

(2) Конвертаці́йний центр, фін. – фінансова установа, яка проводять незаконні операції з конвертації грошових коштів з безготівкової форми в готівкову або з національної валюти в іноземну без сплати податків.

Достовірно оцінити загальні масштаби діяльності конвертаційних центрів в цілому по Україні складно (із журн.);

Коваль і Романюк займалися усім, чим тільки було можна, взявши на озброєння принцип: щастя не в грошах, а в їх кількості. Усе це був бізнес офіційний, відкритий, .. але був ще і неофіційний – контрабанда продуктами харчування, автомобілями, мобільними телефонами, конвертаційні центри (В. Хрущак);

(3) Телевізі́йний центр – установа з технічним обладнанням для телевізійних передач.

Він .. захоплено дивився на височенну щоглу телевізійного центру (Л. Смілянський);

(4) Центр на́паду – головний гравець з групи нападу в футбольній, хокейній і т. ін. команді; центрофорвард.

Ну, як же ж ви можете його не взяти [на футбол], коли він, може, – “центр нападу” якого-небудь майданчика на розі вул. Леніна й Чкалова (Остап Вишня);

Коли дівчині вдалося підійти ближче, їй сказали, що центр нападу приймає душ (Л. Дмитерко);

(5) Центр притяга́ння – те, що концентрує, згуртовує навколо себе кого-, що-небудь.

Інститут української наукової мови в 1921–1928 р.р. став центром притягання для багатьох провідних мовознавців того часу (із журн.).

△ (6) Ди́хальна систе́ма;

(7) Ди́хальний центр;

(8) Психомото́рні це́нтри – відділи кори півкуль головного мозку, подразнення яких викликає скорочення відповідних м'язів.

◇ Бу́ти (стоя́ти, опиня́тися і т. ін.) / опини́тися в це́нтрі ува́ги <�Бу́ти (става́ти) / ста́ти це́нтром ува́ги> див. бу́ти;

(9) Підкі́ркові нерво́ві це́нтри – те саме, що підкі́рка;

(10) Центр ваги́ – основне, головне у чому-небудь.

Головний затвердив загальний план робіт на цей сезон. Вісімдесят тисяч кубометрів на лівій протоці і п'ятдесят тисяч на правій. Центр ваги припадає на лівий берег (Г. Коцюба).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. центр — 1. р. -а. У математиці, фізиці – точка перетину уявних ліній, напрямів тощо. Вж. зі сл.: кулі, футбольного поля, притягання, ваги. 2. р. -а. Деталь токарного верстата. 3. р. -у. Літературне слововживання
  2. центр — (кімнати) середина; (міста) середмістя; (країни) столиця; (подій) осередок, осереддя, фокус; (землі) ж. пуп, о. серце; (районний) місто, містечко; (партійний) провід... Словник синонімів Караванського
  3. центр — [центр] -ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іy (у математиці) і -ру, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іy (в інших значеннях) Орфоепічний словник української мови
  4. центр — Осередок, див. серцевина Словник чужослів Павло Штепа
  5. центр — рос. центр 1. Середина чогось. 2. Центральна територіальна частина населеного пункту. 3. Населений пункт адміністративно-територіального значення-районний Ц., обласний Ц; адміністративний Ц. Eкономічна енциклопедія
  6. центр — центр 1 іменник чоловічого роду точка перетину осей у фігурі центр 2 іменник чоловічого роду середина; осередок; щось найголовніше; орган керівництва центр 3 іменник чоловічого роду проміжні партії між правими і лівими в парламенті Орфографічний словник української мови
  7. центр — ч. 1》 род. -а, мат., фіз. Точка перетину уявних осей, ліній у фігурі, точка зосередження якихось відношень у тілі. Центр ваги — а) точка, через яку проходить рівнодіюча всіх сил ваги, прикладених до частин тіла... Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. центр — (лат. centrum, від грец. κέντρον – стрекало, осереддя) 1. Середня частина чогось. 2. геом. Ц. кола (кулі) – точка, рівновіддалена від усіх точок кола (поверхні кулі). 3. Ц. еліпса – точка перетину великої і малої осей його. 4. фіз. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. Центр — Католицька партія в Німеччині 1870/71-1933; відстоювала федеративний устрій Райху із включенням до його складу Австрії. Універсальний словник-енциклопедія
  10. центр — СЕРЕ́ДИНА (місце, однаково віддалене від країв, кінців чого-небудь, центральна частина чого-небудь), ЦЕНТР, ОСЕРЕ́ДОК, ОСЕРЕ́ДДЯ рідше.; ФО́КУС. Словник синонімів української мови
  11. центр — Центр, -тра і -тру; це́нтри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. центр — ЦЕНТР, ч. 1. род. а, мат., фіз. Точка перетину уявних осей, ліній у фігурі, точка зосередження якихось відношень у тілі. Сферична поверхня є геометричне місце точок, однаково віддалених від однієї і тієї ж точки (що називається центром кулі) (Геом. Словник української мови в 11 томах