1. Словник української мови у 20 томах

цепелін

ЦЕПЕЛІ́Н, а, ч.

Дирижабль з металевим каркасом, обтягнутим тканиною.

Над шляхом, яким відступаємо, літають німецькі цапеліни, кидають бомби (В. Дрозд).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цепелін — цепелі́н іменник чоловічого роду дирижабль Орфографічний словник української мови
  2. цепелін — -а, ч. Дирижабль з металевим каркасом, обтягнутим тканиною. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. цепелін — цепелі́н дирижабль з металевим каркасом, який обшито тканиною. Від прізвища німецького конструктора Ф. Цеппеліна. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. цепелін — ЦЕПЕЛІ́Н, а, ч. Дирижабль з металевим каркасом, обтягнутим тканиною. Словник української мови в 11 томах