1. Словник української мови у 20 томах

церування

ЦЕРУВА́ННЯ, я, с., діал.

Дія за знач. церува́ти.

Пані Заславська витерла очі від сліз і порадила мені перервати листа та взятись за церування панчіх (Ірина Вільде).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. церування — церува́ння іменник середнього роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. церування — -я, с., діал. Дія за знач. церувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. церування — ЦЕРУВА́ННЯ, я, с., діал. Дія за знач. церува́ти. Пані Заславська витерла очі від сліз і порадила мені перервати листа та взятись за церування панчіх (Вільде, Ті з Ковальської, 1947, 48). Словник української мови в 11 томах