церувати
ЦЕРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що, діал.
Штопати, снувати.
На панчохах виявилися дві старі дірки, і треба їх церувати (О. Копиленко);
* Образно. Церувати панчохи історії!
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- церувати — церува́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- церувати — церува́ти (цирува́ти) штопати (м, ср, ст): Кожде пополудня треба інакше використати. Служниця одно пополуднє пере, друге прасує залізком, третє зашиває або церує панчохи (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- церувати — -ую, -уєш, недок., перех., діал. Штопати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- церувати — ШТО́ПАТИ (зашивати дірку в тканині, переплітаючи нитки), ЗАШТО́ПУВАТИ, ЦЕРУВА́ТИ розм.; ШТУКУВА́ТИ спец. (так, щоб не було видно заштопаного місця). — Док.: зашто́пати, заштукува́ти. Словник синонімів української мови
- церувати — Церува́ти, -ру́ю, -ру́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- церувати — ЦЕРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., діал. Штопати. На панчохах виявилися дві старі дірки, і треба їх церувати (Коп., Вибр., 1953, 126). Словник української мови в 11 томах