цивілізація

ЦИВІЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж.

1. Рівень суспільного розвитку і матеріальної культури, досягнутий тією або іншою суспільно-економічною формацією, а також ступінь і характер розвитку культури певних епох і народів; сукупність виявів досягнутого ступеня суспільного розвитку.

В середню пору бронзового віку населення степів Подніпров'я зберігало економічні зв'язки з південними країнами. Про це, зокрема, свідчать знахідки бронзових дволезових сокир, характерних для кріто-мікенської цивілізації і Трої (з наук. літ.);

Книжна спадщина земель, віддалених від сфери нападів монголо-татар та інших руйнівних для колишньої староруської цивілізації подій, збереглася значно краще, ніж власне київська (з наук. літ.);

Злакові культури з'явилися в господарстві стародавньої людини на території України в неолітичну епоху в результаті зв'язків її з землеробськими цивілізаціями Сходу (з наук. літ.);

Перед Україною зараз стоїть завдання не просто якнайшвидше перейти з феодально-індустріальної цивілізації в цивілізацію інформаційну, а спромогтися посісти в цій цивілізації одне з чільних місць (з наук. літ.).

2. Сучасна культура, прогрес, освіта.

На тисячні лади повторюють наші й чужі патріоти: театр – то школа життя, підойма національності і розсадник цивілізації, спосіб ублагороднення чуття і т. ін. Та на лихо у всіх тих речах мені ввижається багато фальшивого, натягненого, вивченого з книжок, а не взятого з живої дійсності (І. Франко);

Тільки після того, як виявилось, що дідівські дерев'яні ночовки вже розсохлися, старий пішов на поступки цивілізації. Він і сам тепер, нарівні з іншими, їсть із тарілочки (О. Гончар);

Потрібно, насамперед, визначити головну парадигму побудови майбутньої цивілізації, яка визначається логікою розвитку людства (з наук. літ.);

// розм. Річ, що є досягненням сучасного прогресу.

Бонковський трохи його [фортеп'яно] полагодив, пообмотував нитками поламані молоточки, поприклеював, що поодставало, й зіпхнув Олесі за добрі гроші ту цивілізацію, котра вже годилась на дрова (І. Нечуй-Левицький);

// Насаджування чужої для автохтонного населення культури, чужих звичаїв і т. ін.

Колонізаторська цивілізація.

3. спец. Третій ступінь у розвитку людської культури, якому передують два інші – доба дикунства й доба варварства.

Цивілізація – період засвоєння дальшої обробки продуктів природи, період промисловості у власному значенні цього слова і мистецтва (з наук. літ.).

(1) Позазе́мні цивіліза́ції – суспільства розумних істот,які, за сучасними науковими уявленнями, можуть існувати за межами Землі.

△ (2) Інформаці́йна цивіліза́ція – рівень розвитку глобального суспільства (світового співтовариства), де найважливішу роль відіграє інформація як продукт соціальної діяльності людей, здатних виробляти, сприймати й раціонально застосовувати відомості, дані, знання для потреб життєдіяльності.

Зміни способу життя людства відбивають становлення й розвиток інформаційної цивілізації, яка стала предметом фундаментальних соціально-філософських досліджень (з наук. літ.);

Дослідники вказують на такі здобутки сучасної інформаційної цивілізації: зростання можливості швидко встановлювати інформаційні зв'язки на великих відстанях (зокрема між континентами), у великому обсязі й швидко сприймати, обробляти та зберігати інформацію на компактних (малогабаритних) технічних засобах, а також об'єднання різних технологій комунікації (теле-, радіо- та обчислювальної техніки) (з навч. літ.).