1. Словник української мови у 20 томах

циганчатко

ЦИГАНЧА́ТКО, а, с.

Зменш.-пестл. до циганча́.

* У порівн. Він [коваль] усміхнувся до хлопця біля горна, хитнув з батьківською ласкою головою на нього, замурзаного, як циганчатко (А. Головко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. циганчатко — циганча́тко іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. циганчатко — -а, с. Зменш.-пестл. до циганча. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. циганчатко — ЦИГАНЧА́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до циганча́. *У порівн. Він [коваль] усміхнувся до хлопця біля горна, хитнув з батьківською ласкою головою на нього, замурзаного, як циганчатко (Головко, II, 1957, 15). Словник української мови в 11 томах