циганчатко

ЦИГАНЧА́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до циганча́.

*У порівн. Він [коваль] усміхнувся до хлопця біля горна, хитнув з батьківською ласкою головою на нього, замурзаного, як циганчатко (Головко, II, 1957, 15).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. циганчатко — циганча́тко іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. циганчатко — ЦИГАНЧА́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до циганча́. * У порівн. Він [коваль] усміхнувся до хлопця біля горна, хитнув з батьківською ласкою головою на нього, замурзаного, як циганчатко (А. Головко). Словник української мови у 20 томах
  3. циганчатко — -а, с. Зменш.-пестл. до циганча. Великий тлумачний словник сучасної мови