циганчук
ЦИГАНЧУ́К, а́, ч., розм.
Циганський син; молодий циган.
В кузні, крім Романа і його молотобійця-циганчука, були ще й діти, цікаві до всього на світі хлопчаки (Д. Ткач);
// Хлопець, схожий на циганського сина.
– А правда, гарний Юрко?.. – Та нічого собі циганчук: руки має, ноги теж і голова на в'язах стирчить. – Як же можна таке про Юрка говорити? – ображається Христина (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Циганчук — Циганчу́к прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
- циганчук — -а, ч., розм. Циганський син; молодий циган. || Хлопець, схожий на циганського сина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- циганчук — ЦИГАНЧУ́К, а́, ч., розм. Циганський син; молодий циган. В кузні, крім Романа і його молотобійця-циганчука, були ще й діти, цікаві до всього на світі хлопчаки (Ткач, Арена, 1960, 18); // Хлопець, схожий на циганського сина. — А правда, гарний Юрко?.. Словник української мови в 11 томах
- циганчук — Циганчук, -ка м. Сынъ цыгана, молодой цыганъ. Рудан. III. 28. На ярмарку циганчук конем виграває. Рудан. III. 100. Словник української мови Грінченка