циклопічний

ЦИКЛОПІ́ЧНИЙ, а, е.

Ніби зроблений, здійснюваний міфічними циклопами; величезний, гігантський.

Могутні, підвладні людині механізми раз у раз з'являються на валу з натужним гуркотом і, – знову провалюються, глухо зникають у .. земляному хаосі своїх циклопічних робіт (О. Гончар);

Пробувала рятуватися, відвертаючи очі на мури Стамбула. Темні каміння, циклопічні скелі, могутні брили, зубчаті корони веж (П. Загребельний);

* Образно. Він [Л. М. Толстой] нагромаджує циклопічні брили життя, перевертає, орудує ними, натхненно виводячи велетенську будову твору (О. Кундзич);

// Надзвичайний, ніби надприродний за своїм виявом (про силу).

Спалахнуло все якось одразу й загуло .. Юріштан, обгорілий, страшний – під саме небо, здавалося, розмахував величезним колом і бив з циклопічною силою вогонь, розбиваючи усе на порох, аби ліпше горіло (Г. Хоткевич);

Дощ невгавав .. Дівчина любила цю грізну, несамовиту стихію. Вона мовби зливалася з нею, почуваючи себе часткою цієї нестримної циклопічної сили (С. Добровольський);

// спец. Складений з великих кам'яних брил без зв'язуючого розчину.

Орфей, Зет і Амфіон – легендарні герої – працюють коло міського муру, циклопічної огради, що роззявляє великі чорні виломи і переривається чималими прогалинами (Леся Українка);

Археологи зближують культуру таврів у Криму з культурою народу, що залишив циклопічні кладки по всій Європі (з наук. літ.);

// Круглої форми, як у циклопа (у 1 знач.).

В каюті все відносне, починаючи від її руху до холодного циклопічного ока скляного ілюмінатора (О. Копиленко);

Ясного сонячного дня бджола виходить із темного гнізда і летить, дивлячись всіма десятьма тисячами некліпаючих бічних фасеток і трьома циклопічними очима на тім'ї (з наук.-попул. літ.).