циклопічний

ЦИКЛОПІ́ЧНИЙ, а, е. Ніби зроблений, здійснюваний міфічними циклопами; величезний, гігантський.

Могутні, підвладні людині механізми раз у раз з’являються на валу з натужним гуркотом і,— знову провалюються, глухо зникають у.. земляному хаосі своїх циклопічних робіт (Гончар, Тронка, 1963, 77);

*Образно. Він [Л. М. Толстой] нагромаджує циклопічні брили життя, перевертає, орудує ними, натхненно виводячи велетенську будову твору (Кундзич, Діези.., 1956, 35);

// Надзвичайний своїм виявом (про силу).

Спалахнуло все якось одразу й загуло.. Юріштан, обгорілий, страшний — під саме небо, здавалося, розмахував величезним колом і бив з циклопічною силою вогонь, розбиваючи усе на порох, аби ліпше горіло (Хотк., II, 1966, 257);

Дощ невгавав.. Дівчина любила цю грізну, несамовиту стихію. Вона мовби зливалася з нею, почуваючи себе часткою цієї нестримної циклопічної сили (Добр., Тече річка.., 1961, 94);

// спец. Складений з великих кам’яних брил без зв’язуючого розчину.

Орфей, Зет і Амфіон — легендарні герої — працюють коло міського муру, циклопічної огради, що роззявляє великі чорні виломи і переривається чималими прогалинами (Л. Укр., І, 1951, 445);

Археологи зближують культуру таврів у Криму з культурою народу, що залишив циклопічні кладки по всій Європі (Мовозн., 4, 1971, 36);

// Круглої форми, як у циклопа (у 1 знач.).

В каюті все відносне, починаючи від її руху до холодного циклопічного ока скляного ілюмінатора (Коп., Вибр., 1948, 19);

Ясного сонячного дня бджола виходить із темного гнізда і летить, дивлячись всіма десятьма тисячами некліпаючих бічних фасеток і трьома циклопічними очима на тім’ї (Бджоли, 1955, 26).