цинковий
ЦИ́НКОВИЙ, а, е.
Прикм. до цинк.
Цинкове виробництво;
// Який складається з цинку або містить у собі цинк.
Він зупинивсь, опертий ліктями о ринву, а обома руками, мов кліщами, держачись вузеньких берегів цинкової бляхи (І. Франко);
– Що це за гроші? – хмикнула вона .. – З цинкової жерсті кружечок вигризли, орла намалювали (Григорій Тютюнник);
В Західній Європі поклади цинкових руд виявлено за допомогою фіалок і братків (з газ.);
* У порівн. Крізь зелені віти просвічувало сіре, мов цинкова бляха, передсвітанкове небо (П. Панч);
// Кольору цинку; синювато-білий.
Вже місяць закруглив далекий диск над лісом .. і в бляклих водах, де цинковий блиск (М. Драй-Хмара);
// Вигот. з цинку або оцинкований.
Перший же товарний поїзд доставив сюди незвичайний багаж – дорогоцінне кіноустаткування [кіноустатковання] і дві цинкових коробки з фільмами (А. Шиян);
Вона щось прала, примостивши широкий цинковий тазик на табуретці (Я. Гримайло);
Позаду їх стриміло з ящика п'ять цинкових бідонів з молоком (В. Козаченко).
Значення в інших словниках
- цинковий — ци́нковий прикметник Орфографічний словник української мови
- цинковий — -а, -е. Прикм. до цинк. Цинкове виробництво. || Який складається з цинку або містить цинк. || Кольору цинку; синювато-білий. || Вигот. з цинку або оцинкований. Цинкова обманка — те саме, що сфалерит. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цинковий — ОЦИНКО́ВАНИЙ, ЦИНКО́ВАНИЙ, ЦИ́НКОВИЙ. Жив староста у великому будинку під оцинкованим дахом (Ю. Збанацький); Теслі й столярі з села та околиці будували зайдам-легіонерам чепурні хати під цинкованою бляхою (П. Словник синонімів української мови
- цинковий — ЦИ́НКОВИЙ, а, е. Прикм. до цинк. Цинкове виробництво; // Який складається з цинку або містить у собі цинк. Він зупинивсь, опертий ліктями о ринву, а обома руками, мов кліщами, держачись вузеньких берегів цинкової бляхи (Фр. Словник української мови в 11 томах