цинковий

ЦИ́НКОВИЙ, а, е. Прикм. до цинк.

Цинкове виробництво;

// Який складається з цинку або містить у собі цинк.

Він зупинивсь, опертий ліктями о ринву, а обома руками, мов кліщами, держачись вузеньких берегів цинкової бляхи (Фр., II, 1950, 259);

— Що це за гроші? — хмикнула вона..— З цинкової жерсті кружечок вигризли, орла намалювали (Тют., Вир, 1964, 454);

В Західній Європі поклади цинкових руд виявлено за допомогою фіалок і братків (Веч. Київ, 8.I 1968, 4);

*У порівн. Крізь зелені віти просвічувало сіре, мов цинкова бляха, передсвітанкове небо (Панч, І, 1956, 117);

// Кольору цинку; синювато-білий.

Вже місяць закруглив далекий диск над лісом.. і в бляклих водах, де цинковий блиск (Др.-Хмара, Вибр., 1969, 251);

// Вигот. з цинку або оцинкований.

Перший же товарний поїзд доставив сюди незвичайний багаж — дорогоцінне для комсомольців кіноустаткування і дві цинкових коробки з фільмами (Шиян, Баланда, 1957, 195);

Вона щось прала, примостивши широкий цинковий тазик на табуретці (Грим., Незакінч. роман, 1962, 192);

Позаду їх стриміло з ящика п’ять цинкових бідонів з молоком (Коз., Вибр., 1947, 81).

▲ Ци́нкова обма́нка — те саме, що сфалери́т.

Дуже поширені сполуки сірки з різними металами. Багато з них є цінними рудами і служать для добування кольорових металів (наприклад: свинцевий блиск РbS, цинкова обманка ZпS, мідний блиск Си2S та ін.) (Заг. хімія, 1955, 311).