1. Словник української мови в 11 томах

цинкований

ЦИНКО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до цинкува́ти.

2. у знач. прикм. Покритий цинком; оцинкований.

Всі теслі й столяри з села та околиці будували зайдам-легіонерам чепурні хати під цинкованою бляхою (Козл., Ю. Крук, 1957, 441);

Воскресла ферма гомінка, видзвонює сріблом: заграли струни молока цинкованим відром (Гонч., Вибр., 1959, 343).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цинкований — цинко́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. цинкований — ЦИНКО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до цинкува́ти. 2. у знач. прикм. Покритий цинком; оцинкований. Всі теслі й столяри з села та околиці будували зайдам-легіонерам чепурні хати під цинкованою бляхою (П. Словник української мови у 20 томах
  3. цинкований — цинкований карт. позначений, мічений (ст): Цинковані карти (Горбач) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. цинкований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до цинкувати. 2》 у знач. прикм. Покритий цинком; оцинкований. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. цинкований — ОЦИНКО́ВАНИЙ, ЦИНКО́ВАНИЙ, ЦИ́НКОВИЙ. Жив староста у великому будинку під оцинкованим дахом (Ю. Збанацький); Теслі й столярі з села та околиці будували зайдам-легіонерам чепурні хати під цинкованою бляхою (П. Словник синонімів української мови