циркацтво
ЦИРКА́ЦТВО, а, с., розм.
Виконання чого-небудь з трюками і прийомами, звичайними в цирку.
Прикро вражає захоплення [у танці] циркацтвом, що свідчить про несмак і незнання природи народного танцю (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- циркацтво — цирка́цтво іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- циркацтво — -а, с., розм. Виконання чого-небудь із трюками та прийомами, узвичаєними в цирку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- циркацтво — ЦИРКА́ЦТВО, а, с., розм. Виконання чого-небудь з трюками і прийомами, звичайними в цирку. Прикро вражає захоплення [у танці] циркацтвом, що свідчить про несмак і незнання природи народного танцю (Мист., 6, 1955, 21). Словник української мови в 11 томах