1. Словник української мови в 11 томах

циркацтво

ЦИРКА́ЦТВО, а, с., розм. Виконання чого-небудь з трюками і прийомами, звичайними в цирку.

Прикро вражає захоплення [у танці] циркацтвом, що свідчить про несмак і незнання природи народного танцю (Мист., 6, 1955, 21).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. циркацтво — цирка́цтво іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. циркацтво — ЦИРКА́ЦТВО, а, с., розм. Виконання чого-небудь з трюками і прийомами, звичайними в цирку. Прикро вражає захоплення [у танці] циркацтвом, що свідчить про несмак і незнання природи народного танцю (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. циркацтво — -а, с., розм. Виконання чого-небудь із трюками та прийомами, узвичаєними в цирку. Великий тлумачний словник сучасної мови