циркуляр
ЦИРКУЛЯ́Р, а, ч.
Письмове розпорядження, наказ директивного характеру, що його надсилають підвідомчим установам або підлеглим службовим особам; обіжник.
– Написав [віце-губернатор] циркуляра, щоб ми .. збирали всякі відомості про те, як живуть малороси, які у їх звичаї (Панас Мирний);
– Приходжу ближче, народу купа, а возний усередині вичитує циркуляр із губернії: панам за панщину призначена заплата (І. Франко);
Валуєвський циркуляр 1863 року про заборону друкувати книги і журнали українською мовою не дав тих результатів, яких чекав царський уряд (з наук. літ.);
– Який там секрет?! Це й тебе стосується, – відповів Євген Панасович, вдивляючись в листочок цигаркового паперу, густо подзьобаний чорним ряботінням літер друкарської машинки. – Це ніби циркуляр з губполітосвіти, щоб розгортали серед населення роботу (В. Речмедін);
* Образно. [Валя:] Даню, ти що – дратуєшся зі мною? Думаєш, Валя – якийсь циркуляр? Ходяча резолюція? (Ю. Мокрієв);
// заст. Послання, звернення.
[Селім:] Я вже заготував циркуляр до крамарів про пожертвування цукерок на користь дітей селян неврожайних округів (Виймає папірець). Прочитайте. [Зоя:] Навіщо? Нехай уже вони читають, а я підпишу... Тут усе написано? (В. Самійленко).
△ (1) Валу́євський циркуля́р, іст. – таємне розпорядження уряду царської Росії, видане у липні 1863 року, про заборону друкування літератури українською мовою.
Валуєвський циркуляр “призупиняв” видання релігійної та навчальної літератури українською мовою (з наук.-попул. літ.).
Значення в інших словниках
- циркуляр — у. обіжник; З. послання, звернення; п! ДИРЕКТИВА. Словник синонімів Караванського
- циркуляр — див. наказ Словник синонімів Вусика
- циркуляр — [циеркул’ар] -ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
- циркуляр — Обіжник, див. проспект Словник чужослів Павло Штепа
- циркуляр — рос. циркуляр 1. Розпорядчий документ, який видається вищестоящою організацією підзвітним структурам як обов'язковий до виконання. 2. При розрахункових операціях — грошова сума, що видається одним з учасників договору іншому в рахунок наступних платежів. Eкономічна енциклопедія
- циркуляр — циркуля́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- циркуляр — (англ. circular) письмове розпорядження директивного характеру, що надсилають підвідомчим установам або підлеглим службовим особам. Економічний словник
- циркуляр — -а, ч. Письмове розпорядження, наказ директивного характеру, що його надсилають підвідомчим установам або підлеглим службовим особам. || заст. Послання, звернення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- циркуляр — циркуля́р (від лат. circularis – круговий) письмове розпорядження директивного характеру, що його надсилають підвідомчим установам або підлеглим службовим особам. Словник іншомовних слів Мельничука
- циркуляр — Циркуля́р, -ра, в -рі; -ля́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- циркуляр — ЦИРКУЛЯ́Р, а, ч. Письмове розпорядження, наказ директивного характеру, що його надсилають підвідомчим установам або підлеглим службовим особам. — Написав [віце-губернатор] циркуляра, щоб ми.. Словник української мови в 11 томах