циста
ЦИ́СТА, и, ж., біол.
Цупка оболонка, що утворюється навколо деяких найпростіших організмів за несприятливих зовнішніх умов або в певні моменти їх життєвого циклу, а також одноклітинний рослинний або тваринний організм, тимчасово вкритий щільною оболонкою.
При висиханні водойм тіло амеб вкривається щільною оболонкою – утворюється циста (з навч. літ.);
Зимує нематода в ґрунті у вигляді яєць, набитих у материнську шкірку, яка перетворюється на .. цисту (з наук. літ.);
Життя у латентному стані – у спорах, сім'ях або цистах – може зберігатися невизначений час, можливо і геологічні віки (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- циста — ци́ста іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- циста — -и, ж., біол. Цупка оболонка, що утворюється навколо деяких найпростіших організмів за несприятливих зовнішніх умов або в певні моменти їх життєвого циклу, а також одноклітинний рослинний або тваринний організм, тимчасово вкритий щільною оболонкою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- циста — ци́ста (від грец. κίστη – скриня) 1. Одноклітинний організм, тимчасово вкритий більш-менш щільною оболонкою. Ц. утворюється здебільшого за різкої зміни умов існування. У вигляді Ц. організм має можливість пережити несприятливі умови зовнішнього середовища. Словник іншомовних слів Мельничука
- циста — ЦИ́СТА, и, ж., біол. Цупка оболонка, що утворюється навколо деяких найпростіших організмів за несприятливих зовнішніх умов або в певні моменти їх життєвого циклу, а також одноклітинний рослинний або тваринний організм, тимчасово вкритий щільною оболонкою. Словник української мови в 11 томах