циста
ЦИ́СТА, и, ж., біол. Цупка оболонка, що утворюється навколо деяких найпростіших організмів за несприятливих зовнішніх умов або в певні моменти їх життєвого циклу, а також одноклітинний рослинний або тваринний організм, тимчасово вкритий щільною оболонкою.
При висиханні водойм тіло амеб вкривається щільною оболонкою — утворюється циста (Зоол., 1957, 9);
Зимує нематода в грунті у вигляді яєць, набитих у материнську шкірку, яка перетворюється на.. цисту (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 181);
Життя у латентному стані — у спорах, сім’ях або цистах — може зберігатися невизначений час, можливо і геологічні віки (Вибр. праці В. І. Вернадського, 1969, 238).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- циста — ци́ста іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- циста — ЦИ́СТА, и, ж., біол. Цупка оболонка, що утворюється навколо деяких найпростіших організмів за несприятливих зовнішніх умов або в певні моменти їх життєвого циклу, а також одноклітинний рослинний або тваринний організм, тимчасово вкритий щільною оболонкою. Словник української мови у 20 томах
- циста — -и, ж., біол. Цупка оболонка, що утворюється навколо деяких найпростіших організмів за несприятливих зовнішніх умов або в певні моменти їх життєвого циклу, а також одноклітинний рослинний або тваринний організм, тимчасово вкритий щільною оболонкою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- циста — ци́ста (від грец. κίστη – скриня) 1. Одноклітинний організм, тимчасово вкритий більш-менш щільною оболонкою. Ц. утворюється здебільшого за різкої зміни умов існування. У вигляді Ц. організм має можливість пережити несприятливі умови зовнішнього середовища. Словник іншомовних слів Мельничука