цмок
ЦМОК¹, ЦМОК-ЦМО́К, виг., розм.
1. Звуконаслідування, що означає уривчастий звук від хлюпання, смоктання, поцілунку і т. ін.
Радість, радість у корови Лиски – Народився в неї син – бичок. Молоко він п'є уже із миски І так смішно цмокає: “Цмок-цмок” (М. Познанська).
2. Уживається як присудок за знач. цмо́кати і цмо́кнути.
Він мерщій рукою квітку Витяг з пазухи й віддав Та у тую саму мітку Цмок її – й поцілував! (Я. Щоголів);
– Їй-богу, правду кажу, – цілуються: є такий французький танець – як скомандує один, то всі дами кидаються на шию своїм кавалерам та цмок їх у губи! – сказав Казанцев (І. Нечуй-Левицький);
По обіді з третьої різи біжить стернею смуглява дівчина .. – Здорова, Настуню! – Прибігла, обнялися. Цмок, цмок... (С. Васильченко).
ЦМОК², а, ч.
1. розм. Те саме, що поцілу́нок.
– Захоч – і вродиться все зразу .. За твій смачний і ласий цмок... Сказавши, стиснув так Юнону, Що трохи не скотились з трону, А тільки Зевс набив висок (І. Котляревський);
Цмок його вийшов ще гучніший, ніж у його секретарки: професор давно забув цілуватись (Ю. Смолич).
2. заст. Помпа, смок.
Значення в інших словниках
- цмок — цмок 1 вигук незмінювана словникова одиниця розм. цмок 2 іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
- цмок — I цмок-цмок, виг., розм. 1》 Звуконаслідування, що означає уривчастий звук від хлюпання. 2》 Уживається як присудок за знач. цмокати і цмокнути. II -а, ч. 1》 розм. Те саме, що поцілунок. 2》 заст. Насос. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цмок — ПОЦІЛУ́НОК (дотик губами як вияв любові, ласки; звук, що супроводжує такий дотик), ЦІЛУ́НОК, ЦМОК розм., БЕЗЕ́ заст., жарт. Гризельда почутила на руці гарячі, як огонь, уста. Той поцілунок неначе впік її в руку (І. Словник синонімів української мови
- цмок — ЦМОК¹, ЦМОК-ЦМО́К, виг., розм. 1. Звуконаслідування, що означає уривчастий звук від хлюпання. Радість, радість у корови Лиски — Народився в неї син — бичок. Молоко він п’є уже із миски І так смішно цмокає: «Цмок-цмок» (Позн., Ми зростаєм.., 1960, 57). Словник української мови в 11 томах
- цмок — I. Цмок, -ка м. 1) = смок. 2) Радуга (согласно повѣрью, по которому радуга тянетъ изъ морей, рѣкъ и озеръ воду, необходимую для дождя). Чуб. I. 26. 3) Поцѣлуй. Захоч — і вродиться все зразу, все в світі жде твого приказу за твій смачний і ласий цмок. Словник української мови Грінченка