цмок

ЦМОК¹, ЦМОК-ЦМО́К, виг., розм.

1. Звуконаслідування, що означає уривчастий звук від хлюпання.

Радість, радість у корови Лиски — Народився в неї син — бичок. Молоко він п’є уже із миски І так смішно цмокає: «Цмок-цмок» (Позн., Ми зростаєм.., 1960, 57).

2. Уживається як присудок за значенням цмо́кати і цмо́кнути.

Він мерщій рукою квітку Витяг з пазухи й віддав Та у тую саму мітку Цмок її — й поцілував! (Щог., Поезії, 1958, 248);

— Їй-богу, правду кажу,— цілуються: є такий французький танець — як скомандує один, то всі дами кидаються на шию своїм кавалерам та цмок їх у губи! — сказав Казанцев (Н.-Лев., III, 1956, 140);

По обіді з третьої різи біжить стернею смуглява дівчина.. —Здорова, Настуню! —Прибігла, обнялися. Цмок, цмок… (Вас., II, 1959, 169).

ЦМОК², а, ч.

1. розм. Те саме, що поцілу́нок.

— Захоч — і вродиться все зразу.. За твій смачний і ласий цмок… Сказавши, стиснув так Юнону, Що трохи не скотились з трону, А тільки Зевс набив висок (Котл., І, 1952, 261);

Цмок його вийшов ще гучніший, ніж у його секретарки: професор давно забув цілуватись (Смолич, Мир.., 1958, 111).

2. заст. Насос.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цмок — цмок 1 вигук незмінювана словникова одиниця розм. цмок 2 іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. цмок — ЦМОК¹, ЦМОК-ЦМО́К, виг., розм. 1. Звуконаслідування, що означає уривчастий звук від хлюпання, смоктання, поцілунку і т. ін. Радість, радість у корови Лиски – Народився в неї син – бичок. Молоко він п'є уже із миски І так смішно цмокає: “Цмок-цмок” (М. Словник української мови у 20 томах
  3. цмок — I цмок-цмок, виг., розм. 1》 Звуконаслідування, що означає уривчастий звук від хлюпання. 2》 Уживається як присудок за знач. цмокати і цмокнути. II -а, ч. 1》 розм. Те саме, що поцілунок. 2》 заст. Насос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цмок — ПОЦІЛУ́НОК (дотик губами як вияв любові, ласки; звук, що супроводжує такий дотик), ЦІЛУ́НОК, ЦМОК розм., БЕЗЕ́ заст., жарт. Гризельда почутила на руці гарячі, як огонь, уста. Той поцілунок неначе впік її в руку (І. Словник синонімів української мови
  5. цмок — I. Цмок, -ка м. 1) = смок. 2) Радуга (согласно повѣрью, по которому радуга тянетъ изъ морей, рѣкъ и озеръ воду, необходимую для дождя). Чуб. I. 26. 3) Поцѣлуй. Захоч — і вродиться все зразу, все в світі жде твого приказу за твій смачний і ласий цмок. Словник української мови Грінченка