цнотливий
ЦНОТЛИ́ВИЙ, а, е.
1. Доброчесний, сповнений чеснот.
– Коли б я не був вдячний пану за виховання, я б довів пану шаблею, що моя мати була і є цнотлива пані (З. Тулуб);
Сільська дівчина більш ніж яка ревно береже своє кохання від заздрісного ока, більш ніж яка цнотлива в своїх почуттях (В. Речмедін);
* Образно. На вулицях Москви спохвату розпродавалися букетики ніжних і цнотливих кримських пролісків (Ю. Смолич);
Хлюпотить на обличчях слів Лоскотливий цнотливий легіт .. Тінуть вишні до берега снів Матіоли невидимий невід (М. Вінграновський);
Вже над лісом рудим Простилились лисицями дюни, А пісочок цнотливий І безтямно і проклято юний Вистилається, лащиться (І. Драч);
// Сповнений чистоти, невинності.
Знайома Йосифова мелодія виходить над усе, та ось він і сам починає цнотливий танок (Ю. Яновський);
Тетяна викликала заздрість свіжістю й цнотливою незалежністю (Іван Ле);
// Який відбиває душевну чистоту (про вигляд, вираз обличчя, погляд і т. ін.).
Доки Шура перебувала на вогневій, жодне погане слово не зривалося ні в кого з уст. Не лише розмови, а навіть погляди бійців прибирали якогось цнотливого виразу (О. Гончар).
2. Який не втратив невинності, непорочності, незайманості.
Павло підійшов тихо й непомітно, наче підкрався, злегка торкнувши Оксану за плече. Так і кинулась, готова ляснути нахабу по руках, недоторканна й цнотлива (В. Кучер);
– Галинка мусить бути зі мною. Нехай не буде моєю дружиною, нехай залишається цнотливою дівчиною, але тільки зі мною (В. Земляк).
Значення в інших словниках
- цнотливий — Невинний, незайманий, праведний, доброчесний. Словник синонімів Полюги
- цнотливий — Доброчесний, моральний, невинний, чистий, незайманий, чеснотливий; (- дівчат — ще) недоторканий; п! ПРАВЕДНИЙ. Словник синонімів Караванського
- цнотливий — [цнотливией] , м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
- цнотливий — цнотли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- цнотливий — -а, -е. 1》 Доброчесний, сповнений чеснот. || Сповнений чистоти, невинності. || Який відбиває душевну чистоту (про вигляд, вираз обличчя, погляд і т. ін.). 2》 Який не втратив невинності, непорочності. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цнотливий — НЕВИ́ННИЙ (про людину, а також із сл. душа, серце і т. ін. — який не має за собою аморальних учинків, помислів), ЧИ́СТИЙ, НЕПОРО́ЧНИЙ, БЕЗГРІ́ШНИЙ, НЕГРІ́ШНИЙ рідше, СВЯТИ́Й підсил., БЕЗГРІХО́ВНИЙ заст., ПРЕНЕПОРО́ЧНИЙ заст., поет. підсил. Словник синонімів української мови
- цнотливий — Цнотли́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- цнотливий — ЦНОТЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Доброчесний, сповнений чеснот. — Коли б я не був вдячний пану за виховання, я б довів пану шаблею, що моя мати була і є цнотлива пані (Тулуб, Людолови, І, 1957, 50)... Словник української мови в 11 томах
- цнотливий — Цнотливий, -а, -е 1) Добродѣтельный. Був прискорбен, як той колишній цнотливий багач. МВ. ІІІ. 21. 2) Цѣломудренный. Гей, музо, панночко цнотлива, ходи до мене. Котл. Ен. V. 63. І воза не возила, та двір украсила (кажуть про дівку, що вийшла цнотливою). Ном. № 8989. Словник української мови Грінченка