цнотливий

цнотли́вий

[цнотливией]

, м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цнотливий — Невинний, незайманий, праведний, доброчесний. Словник синонімів Полюги
  2. цнотливий — Доброчесний, моральний, невинний, чистий, незайманий, чеснотливий; (- дівчат — ще) недоторканий; п! ПРАВЕДНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. цнотливий — цнотли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  4. цнотливий — ЦНОТЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Доброчесний, сповнений чеснот. – Коли б я не був вдячний пану за виховання, я б довів пану шаблею, що моя мати була і є цнотлива пані (З. Словник української мови у 20 томах
  5. цнотливий — -а, -е. 1》 Доброчесний, сповнений чеснот. || Сповнений чистоти, невинності. || Який відбиває душевну чистоту (про вигляд, вираз обличчя, погляд і т. ін.). 2》 Який не втратив невинності, непорочності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. цнотливий — НЕВИ́ННИЙ (про людину, а також із сл. душа, серце і т. ін. — який не має за собою аморальних учинків, помислів), ЧИ́СТИЙ, НЕПОРО́ЧНИЙ, БЕЗГРІ́ШНИЙ, НЕГРІ́ШНИЙ рідше, СВЯТИ́Й підсил., БЕЗГРІХО́ВНИЙ заст., ПРЕНЕПОРО́ЧНИЙ заст., поет. підсил. Словник синонімів української мови
  7. цнотливий — Цнотли́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. цнотливий — ЦНОТЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Доброчесний, сповнений чеснот. — Коли б я не був вдячний пану за виховання, я б довів пану шаблею, що моя мати була і є цнотлива пані (Тулуб, Людолови, І, 1957, 50)... Словник української мови в 11 томах
  9. цнотливий — Цнотливий, -а, -е 1) Добродѣтельный. Був прискорбен, як той колишній цнотливий багач. МВ. ІІІ. 21. 2) Цѣломудренный. Гей, музо, панночко цнотлива, ходи до мене. Котл. Ен. V. 63. І воза не возила, та двір украсила (кажуть про дівку, що вийшла цнотливою). Ном. № 8989. Словник української мови Грінченка