1. Орфоепічний словник української мови

цмокнутися

цмо́кнутися

[цмокнутиес'а]

-нус'а, -неис':а, -неиц':а, -нуц':а; нак. -ниес'а, -н'іц':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цмокнутися — цмо́кнутися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. цмокнутися — ЦМО́КНУТИСЯ, нуся, нешся, док., розм. Однокр. до цмо́катися. – А я, як дурний, бігаю по усіх усюдах та морю мою донечку голодом. – І, підійшовши, він смачно цмокнувся з Христею (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  3. цмокнутися — -нуся, -нешся, док., розм. Однокр. до цмокатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цмокнутися — ЦМО́КНУТИСЯ, нуся, нешся, док., розм. Однокр. до цмо́катися. — А я, як дурний, бігаю по усіх усюдах та морю мою донечку голодом.— І, підійшовши, він смачно цмокнувся з Христею (Мирний, III, 1954, 286). Словник української мови в 11 томах
  5. цмокнутися — Цмо́кнутися, -нуся, -нешся гл. одн. в. отъ цмо́катися. Цмокнись з жінкою моєю, вона твоя буде. Г.-Арт. (О. 1861. ІІІ. 107). Словник української мови Грінченка