1. Словник української мови у 20 томах

цокотушка

ЦОКОТУ́ШКА, и, ж.

1. Зменш.-пестл. до цокоту́ха.

[Гострохвостий:] Ой кумки мої, голубки мої, цокотушки мої! От пиріжки, так пиріжки у Горпини Корніївни! Не дурно вас тут повнісінька хата! Знаєте й ви, де раки зимують! (І. Нечуй-Левицький).

2. розм. Дерев'яний пристрій, яким стукотить нічний сторож; калатало.

Ніч. Село давно спить. Чути лише цокотушку колгоспного сторожа (Я. Мамонтов).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цокотушка — цокоту́шка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. цокотушка — -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до цокотуха. 2》 розм. Дерев'яне пристосування, яким стукотить нічний сторож; калатало. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. цокотушка — КАЛАТА́ЛО (КАЛАТА́ЙЛО) (перев. дерев'яний прилад, яким стукав нічний вартовий або який прив'язують на шию тварин тощо), КАЛАТА́ЛКА, КАЛАТА́ЙКА розм., КЛЕПА́ЛО розм., КЛЕПА́ЧКА розм., ЦОКОТУ́ШКА розм., ЦОРКОТА́ЛО діал., БО́ВКАЛО діал. Словник синонімів української мови
  4. цокотушка — ЦОКОТУ́ШКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до цокоту́ха. [Гострохвостий:] Ой кумки мої, голубки мої, цокотушки мої! От пиріжки, так пиріжки у Горпини Корніївни! Не дурно вас тут повнісінька хата! Знаєте й ви, де раки зимують! (Н.-Лев., II, 1956, 502). 2. розм. Словник української мови в 11 томах