цуратися

ЦУРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., кого, чого, рідко що, ким, чим і без дод.

Триматися осторонь, уникати кого-, чого-небудь.

– Знаю, – каже [Маруся], – що він мене не кохає; се я давно і добре знаю, – та він мене і не цурається (Марко Вовчок);

Не тільки її, а й її матір стару стали цуратися люди (Панас Мирний);

– Не зможу прийти, Ничипоре, кланяйся Марії, хай заходить, не цурається (М. Зарудний);

Третього ж року щось став [чоловік] сумувати, кинув хазяйство, цурається хати (Я. Щоголів);

Не журися, небого! Чого ти? За красу б тебе всяк поєднав... Та сама ти того все цуралась (І. Манжура);

* Образно. [Марія:] Наливайте по повній, щоб наша доля нас не цуралась (О. Корнійчук);

// Ухилятися від чого-небудь (яких-небудь дій, справ і т. ін.); гребувати.

[Руфін:] Юпітер не цурається з'явитись Серапісом в Єгипті чи Амоном (Леся Українка);

А чи міг він цуратися чорної роботи? (Н. Рибак);

Гозберг нічого не цурався: перекупити й спродати з рук до рук яку худобину, бочонок оселедців, ящик мила чи кілька низок цибулі (Олесь Досвітній);

// Не виявляти інтересу до чого-небудь, зневажати що-небудь.

Бідне на сорочку старається, а багатий і кожуха цурається (прислів'я);

Поет живе! Ми слухаєм його: Ми чуєм заповіт його священний – Учитися, кохати край стражденний І не цуратись рідного свого (В. Самійленко);

– Не дарма я журюсь і слізками вмиваюсь, Не дарма я прісця і сім'ячка цураюсь (П. Гулак-Артемовський);

Ті ж, хто не цурався пекучої рідини, ті не могли спокійно дивитися на горілку з перцем і калганом, на різні наливки та варенухи (Л. Дмитерко).

◇ (1) Цура́тися / поцура́тися хлі́ба-со́лі; Цура́тися / поцура́тися хлі́ба [й со́лі] – не виявляти уваги до хазяїв, відмовлятися від частування.

– Коли зайшли, то й спасибі, що не цураєтесь моєї хліба-солі (І. Нечуй-Левицький);

[Марина:] Може, підгодувалися б у нас, дідусю? [Кобзар:] Хліба-солі ніколи не цурався (М. Кропивницький);

– Не поцурайтесь хліба-солі. Борщу скоштуйте [скуштуйте], галушок (І. Котляревський);

Що язики! Не вимовчать ніколи, А добрі пироги – Не вороги: Не слід цураться хліба й соли [солі] (Л. Глібов).