1. Словник української мови у 20 томах

цур-цура

ЦУР-ЦУРА́, виг.

Уживається для заборони торкатися чого-небудь, брати, привласнювати що-небудь, робити щось (перев. в іграх).

Одного разу (цур-цура, щоб ніхто не знав!) Улас дав їй почепити ненадовго одну медальку. Яке це було хвилювання..! (Ю. Яновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цур-цура — виг., розм. Уживається для заборони торкатися чого-небудь, брати, привласнювати що-небудь, робити щось (перев. в іграх). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. цур-цура — ЦУР-ЦУРА́, виг.. розм. Уживається для заборони торкатися чого-небудь, брати, привласнювати що-небудь, робити щось (перев. в іграх). Одного разу (цур-цура, щоб ніхто не знав!) Улас дав їй почепити ненадовго одну медальку. Яке це було хвилювання..! (Ю. Янов., Мир, 1956, 154). Словник української мови в 11 томах