цур'я
ЦУ́Р'Я, ї, ж., діал.
Лахміття.
Вівчар тяжко зітхнув: – Н-но, ледве вибрався з біди! То що робити далі? Ніякого майна, лиш цур'я на плечах (В. Королевич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цур'я — цу́р'я іменник середнього роду лахміття діал. Орфографічний словник української мови
- цур'я — ЛАХМІ́ТТЯ (старий, подертий одяг), РУ́Б'Я, ДРА́НТЯ, ЛА́ТИ мн., РА́М'Я, РА́МТЯ рідше, РИ́ЗЗЯ рідше, ЛА́ХИ мн., розм., ЛА́ХМАНИ́ мн., розм., ЛАХМА́ННЯ розм., ЛАХМАНИ́НА розм., ДРА́НКА розм., РЯДЮ́ГА розм., ХЛАМІ́ТТЯ розм., ШМА́ТТЯ розм., ГАНЧІ́РКА зневажл. Словник синонімів української мови