цьвохнути
ЦЬВО́ХНУТИ, ну, неш, док., кого, що, по кому – чому, на кого – що і без дод., розм.
Однокр. до цьво́хкати.
Взяв він воли за налигач, цьвохнув батогом, іде та й приказує: – Гей, воли, цабе (з казки);
Гамарис цьвохнув коника батіжком, і він вистрибом побіг по подвір'ю (В. Минко);
Після промови діда всі сіли на віз, Дмитро цьвохнув на коні (В. Гжицький);
Їздовий сів у передок, цьвохнув, і ресорний візок на гумових шинах легенько покотився, прокладаючи за собою м'яку колію (О. Гончар);
– А Секлетину-птичницю бив [Тришка]. Вона ото й розказувала. Як цьвохне, – каже, – то кров так цівкою і стрибне вгору! (Панас Мирний);
– Ма-а-мо-о! – покликав іще раз Івасик і щосили цьвохнув прутиком по жовтій голівці кульбаби (Д. Бедзик);
Заіржала коняка. Цьвохнув батіг... Гавкнула собака... Тихо... Спать... (Остап Вишня);
Куля цьвохнула повз Михайлове вухо, відщепила скіпку од котушки, заплуталась у кабелі (Ю. Збанацький);
Анатоль підвівся до затулки, але метка кулька попередила його, лагідно цьвохнувши над головою (Я. Качура);
// безос.
Ззаду вибухнуло щось і побіля вуха цьвохнуло (А. Головко);
* Образно. Цьвохнуло слово Змії, мов кий: – Кусатися – звичай у мене такий! (І. Нехода).
Значення в інших словниках
- цьвохнути — цьво́хнути дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- цьвохнути — -ну, -неш, док., перех. і неперех., кого, що, по кому – чому, на кого – що і без додатка, розм. Однокр. до цьвохкати. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цьвохнути — ЛЯ́СКАТИ (ударяти, бити долонею або чимось гнучким по чомусь еластичному, утворюючи короткі різкі звуки), ТРЯ́СКАТИ (ТРА́СКАТИ діал.), ЛЯ́ПАТИ, ПА́ЦАТИ розм.; ШЛЬО́ПАТИ розм. Словник синонімів української мови
- цьвохнути — ЦЬВО́ХНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех., кого, що, по кому — чому, на кого — що і без додатка, розм. Однокр. до цьво́хкати. Взяв він воли за налигач, цьвохнув батогом, іде та й приказує: — Гей, воли, цабе (Укр.. казки, легенди.. Словник української мови в 11 томах