1. Словник української мови у 20 томах

цькований

ЦЬКО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до цькува́ти.

Мені хотілось очима звалити стіни й побачить того, за ким курились села, за ким люди, як цьковані звірі, стікали кров'ю (М. Коцюбинський);

Серьожка замислився й майже злісно прочитав: “Ітиму я цькований, йтиму осміяний, Не в силі нічого забути, зректись, Даремно чужими вітрами обвіяний, Все вірний тому, у що вірив колись!..” (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цькований — [ц'кованией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  2. цькований — цько́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  3. цькований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до цькувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цькований — ЦЬКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до цькува́ти. Мені хотілось очима звалити стіни й побачить того, за ким курились села, за ким люди, як цьковані звірі, стікали кров’ю (Коцюб. Словник української мови в 11 томах