1. Словник української мови в 11 томах

цькований

ЦЬКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до цькува́ти.

Мені хотілось очима звалити стіни й побачить того, за ким курились села, за ким люди, як цьковані звірі, стікали кров’ю (Коцюб., II, 1955, 184);

Серьожка замислився й майже злісно прочитав: «Ітиму я цькований, йтиму осміяний, Не в силі нічого забути, зректись, Даремно чужими вітрами обвіяний, Все вірний тому, у що вірив колись!..» (Гончар, IV, 1960, 75).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цькований — [ц'кованией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  2. цькований — цько́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  3. цькований — ЦЬКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до цькува́ти. Мені хотілось очима звалити стіни й побачить того, за ким курились села, за ким люди, як цьковані звірі, стікали кров'ю (М. Словник української мови у 20 томах
  4. цькований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до цькувати. Великий тлумачний словник сучасної мови