цьом
ЦЬОМ, виг., розм.
1. Те саме, що цмок¹ 2.
Кому не схочеться поцілувати оце миле-миле, набурмосене і таке гарненьке личко? Цьом, цьом! (Ю. Яновський).
2. Звуконаслідування, що означає цьомкання кропив'янки.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цьом — цьом вигук незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- цьом — цьом 1. поцілунок (м, ср, ст)|| = бузячок ◊ да́ти цьом поцілувати (м, ср, ст) 2. форма прощання, рідко привітання (м, ср, ст): – Чи будеш у стриянки на гостині? – Буду обов'язково, але трохи затримаюся в праці. Лексикон львівський: поважно і на жарт
- цьом — ЦЬОМ, виг., розм. 1. Те саме, що цмок¹ 2. Кому не схочеться поцілувати оце миле-миле, набурмосене і таке гарненьке личко? Цьом, цьом! (Ю. Янов., Мир, 1956, 14). 2. Звуконаслідування, що означає цьомкання кропив’янки. Словник української мови в 11 томах
- цьом — Цьо́м! меж. Дѣтск., выражающее поцѣлуй, чмокъ. Цьом Бозю.... Фр. Пр. 101. Словник української мови Грінченка