цьом
цьом 1. поцілунок (м, ср, ст)|| = бузячок
◊ да́ти цьом поцілувати (м, ср, ст)
2. форма прощання, рідко привітання (м, ср, ст): – Чи будеш у стриянки на гостині? – Буду обов'язково, але трохи затримаюся в праці. – Тоді я прийду раніше і трохи їй поможу з накриттям на стіл. Ну, то цьом. – Па, до завтра (Авторка)||цьомки-бомки, цьом-па-па
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цьом — цьом вигук незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- цьом — ЦЬОМ, виг., розм. 1. Те саме, що цмок¹ 2. Кому не схочеться поцілувати оце миле-миле, набурмосене і таке гарненьке личко? Цьом, цьом! (Ю. Яновський). 2. Звуконаслідування, що означає цьомкання кропив'янки. Словник української мови у 20 томах
- цьом — ЦЬОМ, виг., розм. 1. Те саме, що цмок¹ 2. Кому не схочеться поцілувати оце миле-миле, набурмосене і таке гарненьке личко? Цьом, цьом! (Ю. Янов., Мир, 1956, 14). 2. Звуконаслідування, що означає цьомкання кропив’янки. Словник української мови в 11 томах
- цьом — Цьо́м! меж. Дѣтск., выражающее поцѣлуй, чмокъ. Цьом Бозю.... Фр. Пр. 101. Словник української мови Грінченка