цюкання
ЦЮ́КАННЯ, я, с.
Дія за знач. цю́кати і звуки, утворювані цією дією.
Цюкання сокир залунало з подвійною силою (І. Франко);
Глухе цюкання кирочок в руках дівочих хвилювало серце Якова Шпачука, як музика (І. Волошин).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цюкання — цю́кання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- цюкання — -я, с. Дія за знач. цюкати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цюкання — Цю́кання, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- цюкання — ЦЮ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. цю́кати і звуки, утворювані цією дією. Цюкання сокир залунало з подвійною силою (Фр., VI, 1951, 107); Глухе цюкання кирочок в руках дівочих хвилювало серце Якова Шпачука, як музика (Вол., Озеро.., 1959, 15). Словник української мови в 11 томах
- цюкання — Цю́кання, -ня с. Легкіе удары топора. Словник української мови Грінченка