1. Словник української мови в 11 томах

цюкання

ЦЮ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. цю́кати і звуки, утворювані цією дією.

Цюкання сокир залунало з подвійною силою (Фр., VI, 1951, 107);

Глухе цюкання кирочок в руках дівочих хвилювало серце Якова Шпачука, як музика (Вол., Озеро.., 1959, 15).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цюкання — цю́кання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. цюкання — ЦЮ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. цю́кати і звуки, утворювані цією дією. Цюкання сокир залунало з подвійною силою (І. Франко); Глухе цюкання кирочок в руках дівочих хвилювало серце Якова Шпачука, як музика (І. Волошин). Словник української мови у 20 томах
  3. цюкання — -я, с. Дія за знач. цюкати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цюкання — Цю́кання, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. цюкання — Цю́кання, -ня с. Легкіе удары топора. Словник української мови Грінченка