цямриння
ЦЯ́МРИННЯ, я, с., збірн.
Те саме, що ця́мрина.
Село як на долоні, так мені в очах і замигтіли білі хати, колодязне цямриння, розквітлі садки й городи (Марко Вовчок);
У дворі в їх був глибокий-глибокий колодязь. Одного разу, як витягано з його воду, Наталя перехилилася через цямриння й дивилася вниз (Б. Грінченко);
Жменяків син зупинився біля колодязя. Виліз на цямриння і почав спускати важке дубове відро (М. Томчаній);
Саша перекинув ногу через цямриння – в штольню дренажного колодязя (Ю. Смолич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цямриння — ця́мриння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- цямриння — -я, с., збірн. Те саме, що цямрина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цямриння — ЦЯ́МРИНА (в колодязі, штольні тощо), ЗРУБ, ЦЯ́БРИНА діал., ЦЯ́МРА діал., ЦЕБРИ́НА діал.; ЦЯ́МРИННЯ збірн. Над ямою цюкали теслі, роблячи цямрини до штольні (І. Словник синонімів української мови
- цямриння — Ця́мри́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- цямриння — ЦЯ́МРИННЯ, я, с., збірн. Те саме, що цямри́на. Село як на долоні, так мені в очах і замигтіли білі хати, колодязне цямриння, розквітлі садки й городи (Вовчок, І, 1955, 7); У дворі в їх був глибокий-глибокий колодязь. Словник української мови в 11 томах
- цямриння — Цямриння, -ня с. Бревна въ колодезномъ срубѣ, колодезный срубъ. см. цямра. ЗОЮР. ІІ. 50. Колодязне цямриння. МВ. Словник української мови Грінченка