1. Словник української мови в 11 томах

цямриння

ЦЯ́МРИННЯ, я, с., збірн. Те саме, що цямри́на.

Село як на долоні, так мені в очах і замигтіли білі хати, колодязне цямриння, розквітлі садки й городи (Вовчок, І, 1955, 7);

У дворі в їх був глибокий-глибокий колодязь. Одного разу, як витягано з його воду, Наталя перехилилася через цямриння й дивилася вниз (Гр., Без хліба, 1958, 40);

Жменяків син зупинився біля колодязя. Виліз на цямриння і почав спускати важке дубове відро (Томч., Жменяки, 1964, 8);

Саша перекинув ногу через цямриння — в штольню дренажного колодязя (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 749).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цямриння — ця́мриння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. цямриння — ЦЯ́МРИННЯ, я, с., збірн. Те саме, що ця́мрина. Село як на долоні, так мені в очах і замигтіли білі хати, колодязне цямриння, розквітлі садки й городи (Марко Вовчок); У дворі в їх був глибокий-глибокий колодязь. Словник української мови у 20 томах
  3. цямриння — -я, с., збірн. Те саме, що цямрина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цямриння — ЦЯ́МРИНА (в колодязі, штольні тощо), ЗРУБ, ЦЯ́БРИНА діал., ЦЯ́МРА діал., ЦЕБРИ́НА діал.; ЦЯ́МРИННЯ збірн. Над ямою цюкали теслі, роблячи цямрини до штольні (І. Словник синонімів української мови
  5. цямриння — Ця́мри́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. цямриння — Цямриння, -ня с. Бревна въ колодезномъ срубѣ, колодезный срубъ. см. цямра. ЗОЮР. ІІ. 50. Колодязне цямриння. МВ. Словник української мови Грінченка