цяткований

ЦЯТКО́ВАНИЙ, а, е, розм.

1. Дієпр. пас. до цяткува́ти.

Краєчком царини бігла кучерява мережка сріблистої лозини, цяткована зрідка рясними пучками горобини (П. Козланюк);

Молоді верховинці вдягали кептарі й підтягали цятковані сріблом та міддю широкі череси, наче збиралися в дорогу (Л. Первомайський);

І – летиш над Невклею, над сиволозькими лугамиаіз синіми очима озер, над лугами, вистеленими льоном, цяткованими стогами сіна, а на стогах лелеки (В. Дрозд).

2. у знач. прикм. Покритий цятками, в цятках; плямистий.

Алі йде і співає про саксаул і про тушканчика, про жука і цяткованого геккона з жовтогарячими плямами (О. Донченко);

// Прикрашений, оздоблений цятками.

Ледве протоптаною на кучерявій тендітній травиці стежкою понад глибоким яром простував [Ахмет] до цяткованих високих дубових воріт (Олесь Досвітній).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цяткований — Поцяткований; плямистий, у крапочку, крапчастий, краплистий. Словник синонімів Караванського
  2. цяткований — див. прикрашений Словник синонімів Вусика
  3. цяткований — цятко́ваний дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  4. цяткований — -а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до цяткувати. 2》 у знач. прикм. Покритий цятками, в цятках; плямистий. || Прикрашений, оздоблений цятками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. цяткований — СТРОКА́ТИЙ (укритий, розписаний різнобарвними смугами, плямами тощо, забарвлений у різні кольори), ПІСТРЯ́ВИЙ, РІЗНОБА́РВНИЙ, ЦЯТКО́ВАНИЙ, ПОКРА́ПЛЕНИЙ, ТАРКА́ТИЙ рідше, СОРОКА́ТИЙ діал.; СЕМЕНА́СТИЙ розм., СЕМЕНИ́СТИЙ розм. Словник синонімів української мови
  6. цяткований — Цятко́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. цяткований — ЦЯТКО́ВАНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до цяткува́ти. Краєчком царини бігла кучерява мережка сріблистої лозини, цяткована зрідка рясними пучками горобини (Козл. Словник української мови в 11 томах
  8. цяткований — Цяткований, -а, -е Въ пятнахъ, пятнистый, пестрый, въ крапинкахъ. Черк. у. Словник української мови Грінченка