цівікати

ЦІВІ́КАТИ, ає, недок., розм.

Видавати звуки “ців-ців” (про горобців та деяких інших птахів).

Синички в цей час стрибали собі, цівікали, а потім сіли спочивати на вершечку яблуньки (О. Іваненко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цівікати — див. цвірінькати Словник синонімів Вусика
  2. цівікати — ціві́кати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  3. цівікати — -ає, недок., розм. Видавати звуки "ців-ців" (про горобців та деяких інших птахів). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цівікати — ЦВІРІ́НЬКАТИ (про горобців та деяких інших птахів), ЦВІРІНЧА́ТИ, ЦВІРІНЬКОТА́ТИ (ЦВІРІНЬКОТІ́ТИ) підсил., ЦВІ́РКАТИ, ЦВІРКОТА́ТИ (ЦВІРКОТІ́ТИ) підсил., ВИЦВІ́РКУВАТИ підсил. розм., ЦВІРЧА́ТИ, ЦІВІ́КАТИ розм., ЦІ́ВКАТИ розм., ЦІВКОТІ́ТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  5. цівікати — ЦІВІ́КАТИ, ає, недок., розм. Видавати звуки «ців-ців» (про горобців та деяких інших птахів). Синички в цей час стрибали собі, цівікали, а потім сіли спочивати на вершечку яблуньки (Ів., Ліс. казки, 1954, 113). Словник української мови в 11 томах