1. Словник української мови в 11 томах

цівікати

ЦІВІ́КАТИ, ає, недок., розм. Видавати звуки «ців-ців» (про горобців та деяких інших птахів).

Синички в цей час стрибали собі, цівікали, а потім сіли спочивати на вершечку яблуньки (Ів., Ліс. казки, 1954, 113).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цівікати — див. цвірінькати Словник синонімів Вусика
  2. цівікати — ціві́кати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  3. цівікати — ЦІВІ́КАТИ, ає, недок., розм. Видавати звуки “ців-ців” (про горобців та деяких інших птахів). Синички в цей час стрибали собі, цівікали, а потім сіли спочивати на вершечку яблуньки (О. Іваненко). Словник української мови у 20 томах
  4. цівікати — -ає, недок., розм. Видавати звуки "ців-ців" (про горобців та деяких інших птахів). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. цівікати — ЦВІРІ́НЬКАТИ (про горобців та деяких інших птахів), ЦВІРІНЧА́ТИ, ЦВІРІНЬКОТА́ТИ (ЦВІРІНЬКОТІ́ТИ) підсил., ЦВІ́РКАТИ, ЦВІРКОТА́ТИ (ЦВІРКОТІ́ТИ) підсил., ВИЦВІ́РКУВАТИ підсил. розм., ЦВІРЧА́ТИ, ЦІВІ́КАТИ розм., ЦІ́ВКАТИ розм., ЦІВКОТІ́ТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови