1. Словник української мови в 11 томах

цід

ЦІД, у, ч., діал. Запара.

Треба зарані все наготувати, та й доглянути, щоб до ладу було. Звечора цід процідити, до світу учинити, щоб на ранок усе готове було… (Мирний, III, 1954, 250);

Через декілька день добра слава про молодих, немов на дріжджах та ціду опара, піднімалась все вище та вище й незабаром доходила до кого слід (Л. Янов., І, 1959, 164).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цід — цід іменник чоловічого роду запара діал. Орфографічний словник української мови
  2. цід — ЦІД, у, ч., діал. Запара. Треба зарані все наготувати, та й доглянути, щоб до ладу було. Звечора цід процідити, до світу учинити, щоб на ранок усе готове було... Словник української мови у 20 томах
  3. цід — -у, ч., діал. Запара. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цід — ЗАПА́РА (рідке тісто, що служить основою для дріжджового тіста), ОПА́РА, РО́ЗЧИНА (РО́ЩИНА розм.), ЗАПА́РКА розм., ЦІД діал. Пахло (в хаті) свіжим духом житньої соломи і не то хмелем, не то запарою для тіста (Григорій Тютюнник)... Словник синонімів української мови
  5. цід — Цід, -ду м. Ферментъ для тѣста, приготовляемый изъ отрубей. Черк. у. Ми проскурки було на ціду печемо. Пирят. у. Словник української мови Грінченка