1. Словник української мови в 11 томах

ціджений

ЦІ́ДЖЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до ціди́ти.

2. у знач. прикм. Якого цідили; проціджений.

Ціджений бульйон.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ціджений — [ц’іджеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  2. ціджений — ці́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  3. ціджений — ЦІ́ДЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до ціди́ти; той, якого цідили. 2. у знач. прикм. Якого цідили; проціджений. Ціджений бульйон. Словник української мови у 20 томах
  4. ціджений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до цідити. 2》 у знач. прикм. Якого цідили; проціджений. Ціджений бульйон. Великий тлумачний словник сучасної мови